2-2а

Вихідними даними для розробки конструкції виробу є дані про тіло будову людини, величини його розмірних ознак, відповідні прибавки, а також інформація про форму (силует), покрій, технологічну обробку.

Для того, щоб виконати побудову конструкції, необхідно виконати попередній розрахунок, використовуючи прибавки, наведені в таблиці 1 – Прибавки на вільне облягання до основних ділянок конструкції.

Вибір прибавок залежить:

1.     Від  асортименту виробу: сукня, жакет, пальто демісезонне або зимове, куртка тощо

2.     Від обраного крою рукава: вшивний, реглан, суцільнокрійний

3.     Від властивостей матеріалів, з яких буде виготовлено виріб

4.     Від силуету

Розподіл прибавок по лінії грудей

Найбільш раціональним є наступний розподіл прибавок:

 до пілочки – 10-20% від загальної прибавки Пг

до пройми – 50-65%

до спинки – 25-30%

Розподіл прибавок по ділянках конструкції повинен виконуватись з розрахунком глибини пройми: чим  більше пройма, тим менший відсоток від Пг по лінії грудей  повинен приходитися  на ширину пройми і більше на ширину спинки.

При глибокій проймі, яка доходить до лінії талії, прибавка до ширини пройми складає 0см, а вся величина прибавки Пг розподіляється між спинкою та пілочкою в наступному співвідношенні:

до пілочки – 35-40%

до спинки – 60-65%

Для забезпечення вільних рухів рук та отримання опрееленной форми рукава, у верхній частині окату тканину припосажують на 2,0-8,0см. Величина посадки встановлюється з розрахунку моделі та термопластичних властивостей матеріалу.

-         Для матеріалів із синтетичних волокон або змішаних – посадка мінімальна

-         Для чисто вовняних, тонко-суконих – максимальна

Норма посадки тканини по окату на практиці складає 0,04-0,15 на 1,0 см довжини пройми.

Побудова базисної сітки

Базисна сітка – це сукупність горизонтальних та вертикальних ліній, які визначають основні габарити виробу та його частин.

1. Провести дві взаємно перпендикулярні прямі з перехрещенням в точці А.

2. Від точки А ↓ відкласти відрізок  АГ = ВГ + Пвг (0,5 см).

3. Від точки А ↓ відкласти відрізок  АТ = Дтп + Пдтп (0,7-1,0 см в залежності від асортименту).

4. Від точки Т↓ відкласти відрізок  ТБ = 0,5 ∙ ДтсІІ – 2,  або 18 -21 см( або виміри конкретної фгури).

5. Від точки Т↓ відкласти відрізок  ТН = Довжина виробу від лінії талії до лінії низу + Пур(0,5 -1,0 см в жалежності від властивостей тканини).

6. Через точки  Г, Т, Б, Н провести горизонталі →.

7. Від точки Г → відкласти відрізки : ГГ3 = Шг + Пшг; 

                                                               Г3Г7 = Шпр+ Пшпр;

                                                               Г7Г10 = Шс + Пшс .

8. Із точки Г3 ↑ вертикаль утворюється точка А3.

9. Через точку Г10 ↓ вертикаль утворюються точки Т10, Б10, Н10.

10. Із точки Т10 ↑ відкласти відрізок Т10А10 = ДтсІІ + Пдтс (0,5 -0,7 см в залежності від асортименту).

11. Через точку А10 ← горизонталь до перехрещення з вертикаллю А3Г3,           

 утворюється точка А30.

12. Із точки Г7 ↑ вертикаль утворюється точка А7

                              А3А30 – баланс виробу :

−       Якщо А3 співпадає з А30 – баланс нульовий

−       Якщо А3 вище А30 – баланс позитивний

−       Якщо А3 нижче А30 – баланс негативний.

 

                                    ЛІНІЇ БАЗІСНОІ СІТКИ

Горизонтальні лінії: АА3 – рівень точки основи шиї пілочки

                                   А30А10 – рівень точки основи шиї спинки

                                   ГГ10 – лінія грудей

                                   ТТ10 – лінія талії

                                   ББ10 – лінія стегон

                                   НН10 – лінія низу

Вертикальні лінії: АН – середня лінія пілочки

                                А3Г3 – передня вертикаль пройми

                                А7Г7 – задня вертикаль пройми

                                А10Н10 – середня лінія спинки

 Побудова основної схеми плечового виробу

ПОБУДОВА  основної схеми ДЕТАЛІ « П І Л О Ч К А»

1.                Від т. А        Ш горл. АА1= Сш/3 + Пшг.

А = 0 – у разі сутулої фігури, А = 0,5 – нормальна тілобудова, А = 1,0 – перегиниста фігура.

2.                Від т.А ↓ відкласти АА1+1,0см . Оформити горловину пілочки лекальною лінією.

3.                Із т. Г → ГГ1= Цг + (0,5 – для сукні; 0,7 – для жакета; 1,0 – для пальта).

4.                З’єднати т. А1 з т. Г1 за допомогою прямої, утворюючи першу сторону нагрудної виточки.

5.                Від т. Г       відрізок Гв = ШгII без прибавки.

6.                Із т. Г1 провести дугу R = Г1в до перетину зі стороною виточки. Утворюється т. в1.

7.                Із т. в1 по дузі відкласти в1в2 = ШгII - ШгI – розтин нагрудної виточки у основи.

8.                т. Г1 і в2 поєднати прямою. Сторони виточки зрівняти Г1А1 = Г1А2.

9.                Визначити положення крайньої плечової точки.

10.            Із т. А2 провести R = Шпл + Пшпл (сукня - 0; жакет – 0,5; пальто – 0,7).

11.            Із т. Г1 провести R = Впкп + 0,5. Утворюється т. П1(крайня плечова точка пілочки).

12.            Відрізок Г3Г7/2    утворюються т. Т5,Б5,Н5 и П5.

13.           Від т.Т5   уздовж бокового зрізу відкласти вимір Вбоч-Пспр. Утворюється т. . Через т.          горизонталь. Утворюється т. Г30, Г70.

14.           Від т.Г30   1/10 розміру. Утворюється т. П3.

15.           Оформити лінію пройми лекальною лінією, зберігаючи при цьому прямий кут у т. П1.

                     ПОБУДОВА  основної схеми ДЕТАЛІ «С П И Н К А»

1.                Від т.А10         відкласти ширину ростка А10А9 = Сш/3 + Пшгс.

2.                Від т. А10     - висота ростка. А10А8 = А10А9/3 + Пвгс.

3.                Від т. А10      А10У = 0,4 ДтсII + 2,0.

4.                У         горизонталь.

5.                Визначити положення крайньої плечової точки спинки :

а) із т.Т10       Т10  = 1,5 – 2,0 см; б) Із т.А9 R = Шпл + виточка або                                                         посадка (для прямої спини зі слабо виступаючими лопатками).

      

Якщо  Виточка     1,5 – 2,0 см – перегиниста фігура;

                                2,0 – 2,5 – типова;

                                2,5 – 3,0 – сутула.

Якщо Посадка для тканини: сухої 0,7см;

                                                  растяжимої 1,0 – 1,5см;

                                                  добре спрасовуємої 1,5 – 2,0см.

6.                          Від т.  до П9 = Впкс + (від 0,5 до  0,7).

7.                          Від П9 проводимо перпендикуляр до т.А7Г70 = П8; П7 від Г70↑ = П8Г70/3. Оформити пройму.

8.                          У /2  утворюється т. Л. Від т.Л ↑   перпендикуляр до плечового зріза. Утворюється т.3. Від т.3  ← по плечовому зрізу відкласти розтин виточки (2,0 см). Отримаємо т.4.

9.                          Сторони виточки зрівняти.

10.                     Від т. 3↓   відкласти довжину виточки ( від 8 до 11 см залежно від фігури). Утворюється т. 5.

11.                     З’єднати т.5 з т.4.           

12.                     Обвести деталі пілочки та спинки

 Розподіл виточок по лінії талії, контроль виробу по лінії стегон

Перед розподілом виточок необхідно виконати контроль виробу по лінії стегон:

ББ10(ширина базисної сітки на рівні лінії стегон) необхідно сравнить з Сс(напівобхват стегон)+Пс(прибавка по стегнах) 

В залежності від отриманого результату необхідно розширити, звузити або залишити ширину базисної сітки. Розширення або звуження відбувається від лінії стегон до лінії низу.

Після контролю виробу по лінії стегон необхідно подивитися на малюнок та визначити чи має виріб середній шов по спинці або без середнього шва. В залежності від моделі сумарний розтин виточок (∑ В) розраховується наступним чином:

-         Якщо виріб із середнім швом то  

-         Якщо виріб без середнього шва то

Дуже важливо щоб відстань між ділянками по лінії талії на спинці була зорово однаковою.